Злупити, -плю́, -пиш, гл. Содрать, слупить, ободрать. Тільки в тебе худобоньки, що сива кобила: тую злупив, жупан купив. Та він би з рідного батька злупив.
Лю́ляти, -ляю, -єш, гл. 1) Баюкать. Люляю, люляю, поб'ю котка, полаю. 2) Спать (о дѣтяхъ). А Савиха молоденька дитину колише: «Ой люляй, люляй, вродливий синочку!».
Насоруга, -ги, ж. Задоръ? Навязчивость? Придирки? Колись було зберуться сусіди і почнуть гомоніти без клопоту та насоруги.
Облизування, -ня, с. Облизываніе.
Перегледіти Cм. переглядати.
Плекати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Холить, нѣжить, культивировать. Ой косо, косо, жаль мі тя: не рік я тебе плекала.
2) Кормить грудью.
Позагрібати, -ба́ю, -єш, гл. Загресть (во множествѣ).
Поросклеювати, -кле́юю, -єш, гл. Отклеить (во множествѣ).
Роз'ятрювати, -рюю, -єш, сов. в. роз'ятрити, -рю, -риш, гл. Растрявлять, растравить. Розятрити рану. Розмова з Василем роз'ятрила старе серце, старі рани.
Хистко нар. Шатко. От же й тепер він, бачця, той же, да ні: усе в його стало якось хистко.