Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скінчення

Скінчення, -ня, с. = скінчання. Єв. Л. XIV. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 135.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКІНЧЕННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКІНЧЕННЯ"
Відколупнути, -ну, -неш, гл. = відколупати.
За́плітка, -ки, ж. Косоплетка. Гол. Од. 60. О. 1862. IV. 8. Cм. кісник. Ум. за́пліточка.
Захмурытыся, -рюся, -ришся, гл. Нахмуриться. Що ся на 'ня захмурыла Ты, бидо, чорненька. Гол. IV. 491.
Збі́ранка, -ки, ж. = збіранина і.
Зорювати, -рю́ю, -єш, гл. Спать на открытомъ воздухѣ. Роспитують, хто з чим і відкіля і куди йде, і де зорювали, і де вода краща. Кв. II. 41. Літом у нас товар у полі зорює. Борз. у. Отара отирлувалась і зорює, і чабани поснули. О. 1862. V. Кух. 34.
Навика́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. нави́к(ну)ти, -ну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Чого бик навик, того і вночі реве. Чуб. І. 286.
Прихахулитися, -люся, -лишся, гл. = причепуритися. Ну й прихахулилась! Нѣжин. у. Заким прихахулишся, то бояре й мед поп'ють. Ном. № 10962.
Рухомий, -а, -е. Движимый. рухоме добро. Движимое имущество.
Скорчити, -чу, -чиш, гл. Скорчить, скривить. Так йому руку скорчило.
Хвастун, -на, м. Хвастунъ, хвастливый человѣкъ. Ном. № 2572. Хвастун іде — земля гуде, тин розлягається; на хвастуні свити нема, він величається. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКІНЧЕННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.