Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вилупити

Вилупити, -ся. Cм. вилуплювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 168.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛУПИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИЛУПИТИ"
Бжоляникувати, -ку́ю, -єш, гл. = пасішникувати. Волч. у. (Лободовск.).
Бистрина, -ни и бистриня, -ні, ж. Быстрина, быстрое, стремительное теченіе воды. Люблять прать на самій бистрині. К. (ЗОЮР. II. 205). Один з плотів, збившись з бистрини, трапив між каміння. Стор. II. 122.
Бритвати, -ваю, -єш, гл. = брити = голити. Вх. Зн. 4.
Заведія, -дії, м. Обманщикъ? Гол. II. 508.
Захе́катися, -каюся, -єшся, гл. = захакатися.
Печерній, -я, -є. Пещерный. Темнота печерня. К. МБ. XII. 262.
Порозшукувати, -кую, -єш, гл. Разыскать (во множествѣ).
Розсохатий, -а, -е. 1) = розсохуватий. Розсохатий явір. Млак. 49. 2) О волахъ: съ развѣсистыми рогами.
Рушничок, -чка, м. Ум. отъ рушник.
Хвіятися, хвіюся, -єшся, гл. Колебаться, качаться. Корабель хвіється.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИЛУПИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.