Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скнира

Скнира, -ри, м. = скнара и пр. Багач брат скнира і захланник. Гн. II. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 138.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКНИРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКНИРА"
Буздерево, -ва, с. = буз. Полт.
Византієць, -тійця, м. 1) Житель Византіи. 2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн. К. ПС. 59.
Дженга́лити, -лю, -лиш, гл. Кусать (о комарахъ). Об спасівці не можна через мухи заснуть, бо дуже кусаються, а тепер через бісової віри комарі: так дженгалять — аж-аж-аж! Конотоп. у.
Замути́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Найти предлогъ. Заходе дяк, — нічим замутиться, — так: розміняйте, куме, п'ятака! Лебед. у. Замутився шмаровіз, либонь то до коней, як уносить на дяченько товстенький грабовий. Чуб. V. 674. 2) Развлечься. Инші вишукують того кохання так, аби замутиться. МВ. ІІ. 131.
Инако нар. = инак. Не можна инако. МВ. ІІ. 103.
Квітнути, -ну, -неш, гл. Цвѣсти.
Лет, -ту, м. Леть, полетъ. Туди саме лет (бджолам) через яр. Черк. у.
Поти нар. 1) До тѣхъ поръ. Поти пряла, поки й задрімала. Рудч. Ск. II. 14. Поки щастя плужить, поти приятель служить. Ном. № 2308. До сихъ поръ. І повелів: бурхатимеш от поти, оттут, межа твоїм сердитим хвилям. К. Іов. 85.
Фармужити, -жу, -жиш, гл. Махать фармугою. Подольск. г.
Чабанів, -нова, -ве Принадлежав пастуху овецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКНИРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.