Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

скракник

Скракник, -ка, м. 1) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 255. 2) Часть маслобойни. Cм. олійниця. Шух. І. 163.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 142.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРАКНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СКРАКНИК"
Ґалу́нок, -нку, м. 1) = Ґальон. Вх. Лем. 407. 2) = Ґальонка. Вх. Лем. 407.
Заро́щений, -а, -е. Заросшій. Стоїть яблунька така зарощена бур'яном, що й не видно. Рудч. Ск. II. 55. Стоїть криниченька така зарощена. Рудч. Ск. ІІ. 58.
Куделиця, -ці, ж. = куделя. Вас. 202. В тую метелицю куделила б куделицю. Мет. 236. Ой пряла-б я куделицю, — головка болить. Н. п.
Нама́цувати, -цую, -єш, сов. в. нама́цати, -цаю, -єш, гл. Нащупывать, нащупать, пощупывать, пощупать. Рудч. Ск. II. 195. Намацавши самого Рема, потиснув як Хому Ярема. Котл. Ен. V. 49.
Незримо нар. Незримо.
Охабиско, -ка, с. = охаба 2. Вх. Зн. 45.
Погребельне, -ного, с. Пошлина за проѣздъ черезъ плотину.
Подавальник, -ка, м. Работникъ, подающій снопы. Левиц. ПЙО. II. 303.
Спротивити, -влю, -виш, гл. Возбудить противъ, возстановить. Драг. 40.
Чорноусий, -а, -е. Чорноусый. Шевч. 487. Ой козаче чорноусий, чого в тебе жупан куций? Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СКРАКНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.