Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вивірчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. вивертітися, -чуся, -тишся, гл. 1) Высверливаться, высверлиться. 2) Разматываться, размотаться изъ чего. Кв. (Желех.).
Дові́льно нар. 1) Всѣмъ доступно для пользованія. 2) Въ достаточномъ количествѣ. Тут таки й на землю довільніш, та й хлопцям буде кращий заробіток. КС. 1885. VI. 345. 3) Произвольно. Він поводиться собі довільно, — як заманеться йому. Бердич. у.
Дога́н I, -ну, м. = Догана. К. Псал. 106.
Мул I, -лу, м. 1) Иль. Твої білі ребра піском занесу, у мул поховаю. Шевч. 58. 2) Урина. То вельзевул попустив мул, з ляку омочився. КС. 1882. IV. 170.
Овадний, -а, -е. = оводний. Проск. у.
Омшаник, -ка, м. Помѣщеніе для храненія ульевъ съ пчелами въ зимнее время.  
Передягатися, -га́юся, -єшся, сов. в. передягти́ся, -гнуся, -нешся, гл. Переодѣваться, переодѣться.
Попрати, -перу, -ре́ш, гл. Постирать. Попрали баби панам сорочки. Мнж. 129.
Сплавник, -ка, м. Плотовщикъ.
Тополина, -ни, ж. 1) Одинъ тополь. 2) Древесина тополя. Шейк. 3) Кой-какой тополь. Шейк. Ум. тополинка, тополинонька, тополиночка.