Вирядити, -ся. Cм. виряжати, -ся.
Витівати, -ва́ю, -єш, сов. в. витіяти, -тію, -єш, гл.
1) Выдумывать, выдумать, затѣвать, затѣять. Там таке витіва, шо й миру не подобно. Се вже, мабуть, не зовсім по Божому, а люде сами витіяли.
2) Выдѣлывать, выкидывать, выкинуть.
Гніздю́к, -ка́, м. 1) Запорожець, сѣвшій на хозяйство. 2) Неудачный хлѣбъ? Ось іди, чоловіче, якого я гніздюка напекла!... Той гніздюк так і росплився по черені і ростріскавсь.
Джо́я, джо́ї, ж. = Джеджора. Ум. Джойка.
Обладувати 2, -ду́ю, -єш, гл. Приготовить, снарядить. Обладували вози в дорогу.
Перхнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) Побѣжать. Де та сила візьметься, — знов перхну так, що аж залускотить. 2) Набѣжатъ, наѣхать многимъ. Та й справді перхнуло до нас гостей, — як на погориджу.
Ростоплюватися, -лююся, -єшся, гл. = ростоплятися.
Стремено, -на, с.
1) Стремя. Горе й тому козакові, що все їздить на коневі, із стремен ноги не виймає.
2) Штрипка. До сіх то шараварок здумав він стремена вчепити.
3) Cм. ключ 6.
4) = стрем'я. Ум. стременце, стремінце, стреме́нечко, стреме́ночко. На стременочка ступає, на сіделечко злягав.
Тягулиця, -ці, ж. Употреблено въ загадкѣ на возъ: Чотирі чотиренки та два хведоренки тягли тягулицю за хвіст на вулицю.
Чорнокленовий, -а, -е. Пакленовый, изъ паклена. Удлище довге, чорнокленове.
