Гузи́рь, -ря́, м. 1) Комель дерева (гузєр, гузір). Комель, нижняя толстая часть снопа. Гузирем подавай снопи. 2) Мѣсто, гдѣ мѣшокъ связанъ, завязанъ. Уголъ мѣшка или косого мѣшечка. 3) Мѣшокъ въ бреднѣ. Ум. Гузире́ць. А він торбинку за гузирець та й висипав груші.
Закацю́бти, -бну, -неш, гл. Окоченѣть отъ холода, затвердѣть отъ мороза. Мороз добрий, бачу: оце допіру повісила на плоті сорочки, а вже й закацюбли.
Ирха, -хи, ж.
1) Выдѣланная овечья или козья шкура.
2) Кантъ въ сапогахъ, гдѣ сшиваются половинки голенища.
3) нам'я́ти ирху. Надрать хохолъ.
Оживитися, -ва́юся, -єшся, сов. в. ожи́тися, -вуся, -вешся, гл. Обживаться, обжиться. Оживсь у нашому селі, та й живе і оженивсь у нас.
Паця, -ці, ж.
1) Дѣтск. Поросенокъ, свинья.
2) Кость: бабка. грати в паці. Играть въ бабки. А доки в паці будеш грати?
Порохань, -ні, ж. = порохонь.
Пробоєць, -йця, м. Пробойникъ.
Протереб, -бу, м. Прочистка, прорубка лѣса.
Сідак, -ка, м. = сідавка.
Халавкати, -каю, -єш, гл. = хавкати 1.