Ди́ча, -чі, ж. Дикарство, одичалость; дикіе, одичалые люди. Ваші замки, займища й осади козацька дича під мечем держала. Замчано кобзаря на край світу, між азіяцьку дичу.
Їстися, їмся, їсися, гл.
1) Безл. Ѣсться. В гурті і каша їсться. Дай, Боже, щоб пилось та їлось.
2) Ссориться. Їдяться за землю.
Кумпанія, -нії, ж.
1) Общество, компанія. Зібралася кумпанія невеличка, але чесна.
2) Компанія. Для кумпанії і циган повісився.
Підмиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. підмитися, -миюся, -єшся, гл.
1) Быть подмываемымъ, подмытымъ.
2) О текущей водѣ: подмываться, подмыться подъ что. Животворний струмочку, втіхо мого домочку! Біжи-лийся з Підгірря на ті любі поділля... до потомків витязьких одномовців боянських, під їх села підмийся, круг садочків обвийся.
3) Только сов. в. Пообѣщать? Парубок підмився прикрить гріх — взяти її за себе.
Плеканий, -а, -е. Заботливо, нѣжно воспитанный.
Прибочний, -а, -е. Боковой.
Розвертати, -таю, -єш, сов. в. розверну́ти, -ну́, -неш, гл.
1) Разворачивать, развернуть, разворотить. Розвернув якусь бумагу і читає замість лепорта.
2) Развалить, разломить. Що ти таке посадив на лаві, що мало хати не розверне?
Струччя, -чя, с. соб. отъ струк.
Уболівання, -ня, с. Сожалѣніе, скорбь.
Худібчина, -ни, ж. = худібка. Заробля, щоб таки збити хоч яку небудь худібчину. Занапастив худібчину через свою дівчину.
