Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Буланий, -а, -е. Буланый. Сідлай коня вороного, а під себе ще буланого. Чуб. V. 41., Ум. буланенький. АД. II. 45.
Ді́льний, -а, -е. Низменный.
Заслу́женька, -ки, ж. Ум. отъ заслуга.
Инбирець, -рцю, м. Ум. отъ инби́рь.  
Роззувати, -ва́ю, -єш, сов. в. роззу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Разувать, разуть, снимать, снять обувь. Ой у мене в огороді зозуля кувала, — бодай малий не діждав, щоб я тебе роззувала. Найми собі хлопця та маленького, щоб він тебе роззував молоденького. Н. п. Як же роззули чоботи й онучі, то й знайшли зашитих аж пять золотих. Кв. II. 315. 2)о́чі. Взглянуть внимательно? Ном. № 6603.
Роскуматися, -маюся, -єшся, гл. Прервать кумовскія отношенія. Я з тією кумою роскумаюся, з куминим дівчам повінчаюся. Чуб. V. 155.
Смітний, -а, -е. Сорный, мусорный.
Смолоза, -зи, ж. Раст. Salix Caprea. Вх. Лем. 467.
Треблаженне дерево. Легендарное дерево, выросшее изъ обруча, который клалъ себѣ на голову больной Адамъ; оно имѣло видъ креста и на немъ впослѣдствіи былъ распятъ Спаситель. Драг. 94.
Ух! меж. Ухъ, ахъ! Ух, — каже, — як там холодно. Ном. № 642.