Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

славута

Славута, -ти, м. Эпитетъ Днѣпра. На лиман-ріку іспадали, к Дніпру-Славуті низесенько уклоняли. АД. І. 217. Суджено за море славутою-Дніпром та за Дунай плисти. К. Дз. 157.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛАВУТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЛАВУТА"
Бельок, -лька, м. = белька. Волын.
В'язіння, -ня, с. Связываніе сноповъ.
Гандри бити. = Байдики бити. Желех.
Збершніти, -ні́ю, -єш, гл. = зрешіти. Вх. Уг.240.
Зві́дати, -ся. Cм. звідувати, -ся.
Крисловатий, -а, -е. = крислатий.
Окрикати, -ка́ю, -єш, гл. Провозглашать. Черевань усе окрикував Сомка гетьманом. К. ЧР. 341. Cм. окликати, оголошати.
Прожити Cм. проживати.
Ріпка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ріпа. 2) Родъ игры. КС. 1887. VI. 479. Ив. 48. Маркев. 73. Грин. III. 115.
Хаботя, -ті, ж. Неповоротливая, медлительная женщина. Сам піде, або пішла хаботю. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЛАВУТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.