Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Барнястий, -а, -е. Бурый, коричневый, каштановый. Барнясти ма волоси. Вх. Лем. 390.
Голод, -ду, м. 1) Голодъ. Вчи лінивого не молотом, а голодом. Ном. № 11921. Був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Рудч. Ск. І. 1. Опухну з голоду. Рудч. Ск. I. 2. Нічого нам їсти — голодом сидіти. Чуб. V. 886. Ми мусіли бідувати голодом терпіти. Гол. II. 465. 2) Раст. Rumex Acetosa L. Вх. Уг. 233.
Освятити, -ся. Cм. освячати, -ся.
Повисьорбувати, -бую, -єш, гл. Выхлебать (во множествѣ).
Порозгорювати, -рюю, -єш, гл. Добыть съ трудомъ, съ горемъ (во множествѣ).
Розіллятися, -ля́юся, -єшся, гл. = розлитися. Розіллявся сильно-дуже Дунай бистра річка. Чуб. V. 323.
Роспиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роспи́тися, -зіп'юся, -єшся, гл. Распиваться, распиться, распьянствоваться. Вдовин син роспився, розгулявся. Чуб. V. 734. Матка ся роспили, всі грошики пропили. Чуб. V. 1156.
Стинати, -на́ю, -єш, сов. в. стяти, зітну, -неш, гл. 1) Отрубать, отрубить, отсѣкать, отсѣчь, срубать, срубить. Будем ми тернове віття, верхи стинати. АД. І. 108. Стинати липу. Гн. II. 186. 2) Обезглавливать, обезглавить, казнить. Уже милую до гробу впускають, а милому головку стинають. Чуб. V. 731. 3) стя́ти зуби. Сжать зубы. Як упав, зуби стяв, ледві спам'ятався. Чуб. 4) стинати плечима. Пожимать плечами. Дивиться на мене, стина плечима та й годі. Лебед. у. Cм. стенати.
Чесняк, -ка, м. Честный человѣкъ. Мнж. 194.
Шурнути, -рну, -неш, гл. 1) Толкнуть, пырнуть. Як шурнула хруща в писк, аж рос кинув крила. Н. п. 2) Броситься, повалить. Вони й шурнули далі, аж не потовпляться в двері. Св. Л. 196.