Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бировити, -влю, -виш, гл. Быть сельскимъ судьей. Угор.
Відстобу́рчитиCм. Відстобу́рчувати.
Волочіння, -ня, с. 1) Боронованіе послѣ посѣва. 2) Хожденіе крестьянскихъ мальчиковъ на праздникъ Паски съ поздравленіемъ и пѣніемъ соотвѣтственныхъ пѣсенъ.
Кацапщина, -ни, ж. Великороссія. Лаяв кацапів і кацапщину. Мир. ХРВ. 141.
Кишковий, -а, -е. Кишечный; сдѣланный изъ кишекъ. Кишкова струна. КС. 1882, VIII. 282; 1892. III. 383.
Ковбиця, -ці, ж. Печь, переднее отверстіе печи. Желех. Шанувавши ковбиці, лавиці, коцюбу, помело, пікну лопату, ступу й перехрестя і вас, яко ґречних. (Знахарскій приговоръ). Ном. № 8372. 2) Чурбанъ, на которомъ рубятъ дрова. Вх. Зн. 26.
Конклав, -ву, м. Конклавъ. Шевч. (1883), 199.
Коноплі, -пе́ль, ж. мн. 1) Раст. Конопля. Вирвався, як Пилип з конопель. Ном. 2) Пенька. Оце коноплями обмотають та смолою обмажуть, та й запалять. К. Набрала Ганна у людей конопель та льону і почала прясти. Левиц. І. Ум. конопельки. Сію конопельки дрібні зелененькі. Чуб.
Прибуток, -тку, м. Прибыль. З прибутку голова не болить. Ном. № 9834. Чи мали який прибуток з садочку? О. 1862. IX. 115.
Путлище, -ща, с. Три нитки у бумажнаго змѣя, связанныя однимъ концемъ.