Відвійок, -йка, м., иногда во мн. ч. відвійки. Щуплое зерно, которое при вѣяніи падаетъ въ срединѣ между мякиною и полновѣснымъ зерномъ. Бідний (сіє) самий послід, уже одвійок од пшениці.
Відчарувати, -ру́ю, -єш, гл. Путемъ колдовства заставить одного любящаго оставить другого. Сидить руда з моїм милим... Таки руду одчарую, з милим наживуся.
Кардинал, -ла, м. Кардиналъ. Як тая Ченчіо колись убили батька — кардинала.
Ножні, -нів, м. мн. Ножницы для рѣзанія желѣза.
Помокріти, -рію, -єш, гл. Сдѣлаться мокрымъ.
Праска, -ки, ж. Утюгъ.
Праця, -ці, ж. Трудъ, работа. Кричитъ пробі її мати, щоб дівчину рятувати, каже, що за працю тую я дівчину подарую. Ум. праценька.
Присмачити Cм. присмачувати.
Троян II, -на, м. = трійка.
Чапура, -ри, ж. = чапля.