Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верхи нар. Верхомъ. Наганяє його верхи на коні пан. ЗОЮР. II. 47. Климець сів верхи, пробіг скільки там. Рудч. Ск. I. 69.
Глоїна, -ни, ж. = гліг = глід.
Ключиця, -ці, ж. = ключина 2.
Насхил, на́схиль, нар. Склонясь, наклонившись, полу-лежа; наклонно. Усю ніч насхил проседіла. Міусск. окр. Насхиль стіл стоїть. Конст. у.
Нежурбливий, -а, -е. = нежурливий. Веселий, нежурбливий, та й він заклопотався тією подією. МВ. І. 38.
Орішина, -ни, ж. Орѣховое дерево. Ой ходила. Марусечка по леваді, та садила орішину у три ряди. Мил. 145. Зеленая й орішина од сонечка ізов'яла. Чуб. V. 230.
Повисаджувати, -джую, -єш, гл. 1) Высадить (многихъ). 2) Выломать, выбить (двери, напр., во множествѣ). 3) Поднявъ, посадить на что (во множествѣ).
Статарити, -рю, -риш, гл. Отатарить. Статарена русинка. К. МБ. XII. 274.
Тямущий, -а, -е.. Cм. тямучий.
Урвиголова, -ви, м. Сорвиголова. Трапиться який урвиголова. Св. Л. 128.