Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смітник

Смітник, -ка, м. Мѣсто, куда сбрасываютъ соръ, мусоръ. Ум. смітничо́к. Найшла на смітничку ложку та в тин устромила.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 158.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМІТНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМІТНИК"
Бузівок, -вка, м. Годовалый теленокъ. Вас. 197.
Бундючно нар. Высокомѣрно, чванно. Пішов з ківнат бундючно-грізною ходою. Котл. Ен. IV. 52.
Дри́вотень, -тня, м. = дрівітня. Екатер. у. (Залюбовск.).
Жовтогру́дий, -а, -е. Желтогрудый.
Заво́рити, -рю, -риш, гл. Загородить. Cм. вір'я.  
Ключиця, -ці, ж. = ключина 2.
Пообмивати, -ва́ю, -єш, гл. Обмыть (во множествѣ). Пообшивав ноги. Єв. І. XIII. 12.
Ранній, -я, -є. Ранній. Раннії сійба хоч не вродить, то із хліба не зводить. Ном. № 10153. Рання пташка пшеничну клює, а пізня очки дере. Ном. № 11309., Ум. ране́нький, ране́сенький. Чуб. V. 656.
Тупісінький, -а, -е. Совершенно тупой. Шейк.
Хвойовий, -а, -е. Сосновый. Хвойовий ліс. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМІТНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.