Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабако́вий, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ сурку; сурковый.
Відвал, -лу, м. Отчаливаніе. Мнж. 180.
Купалочко, -ка, м. Ум. отъ купало.
Куцак, -ка, м. Чортъ. Іде полем... То було й води тут невидно ніякоі, а то млини стоять... Аж ось вискакують з усіх млинів мірошники... а то не мірошники, а куцаки. ЗОЮР. II. 45.
Ли́гирь, -ря, м. Нищій. Там у городі скрізь лигиря сидять попід барканами, просять милостині. Грин. II. 180. Ув. лигиря́ка. Грин. II. 180.
На́сідок, -дка, м. Насиженное яйцо.
Погнати, -жену, -неш, гл. Погнать. Погнала... бичка пасти. Рудч. Ск. II. 13. Поженуть вас на війну. Стор. II. 85. химери погнати. Понести чепуху. Се він сп'яну химери погнав. Кв.
Полюштатися, -таюся, -єшся, гл. Забрызгаться жидкой грязью. Вх. Лем. 453.
Прималий, -а, -е. Маловатый. Вх. Лем. 456.
Убійник, -ка, м. Убійца. Убійники вбили. Шух. І. 215. Казав убійника стерегти. МВ. (О. 1862. І. 102). Посадили між злодіями, між убійниками. МВ. Н. 193.