Заву́шниці, -ць, ж. мн. Опухоль за ушами.
Мовча́нка, -ки, ж. Молчаніе, молчанка. Мовчанка не пушить, головки не сушить. Хоч що вона його питає, він буцім то не дочуває. Мовчанка їй надопекла.
Набрида́ти, -да́ю, -єш, сов. в. набри́днути, -дну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть, наскучать, наскучить. Не бреши, спасибі тобі — і своя брехня набридла.
Приплакати, -плачу, -чеш, гл. Оросить слезами. Приплакала бабка увесь ліс, а по їй ні біс. Мати усі думки приплакали: «Що його робити і що його чинити?»
Промінь, -ню, м.
1) Лучъ. Моливсь за них, як сонце світ на землю рано розсипало, моливсь, як проміні спускало воно під спід землі. Вечірній промінь соняшний наче золотом червоним його обсипає.
2) Рукавъ рѣки.
Просити, -шу́, -сиш, гл. 1) Просить. А я завше Бога прошу з вечора до ранку, да щоб ти мав щастя й долю, мій милий коханку. Прошу я її милою прозьбою. 2) Приглашать. Хазяйка тим часом вечеряти просить. 3) смерти на себе просити. Накликать на себя смерть. Сам на себе смерти просив.
Семеєчка, -ки, семейка, -ки, ж. Ум. отъ сем'я.
Смутність, -ности, ж. = смуток. Видів вашу смутність і хотів порадити вам.
Сплюх, -ха, м. Названіе зайца.
Шуміти II, -млю, -миш, гл. Шумѣть. Шумів Дніпро. Ой не шуми, луже, зелений байраче. Шумітиме нагаєчка по над головою.
