Випаскудитися, -джуся, -дишся, гл. Изгадиться, загадиться.
Джупло́, -ла́, с. Дырочка въ чемъ нибудь мягкомъ. Ум. Джупельце.
Наставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. наставити, -влю, -виш, гл. 1) Наставлять, наставить. Кругом наставили мисок. 2) Ставить, поставить, наставить, направлять, направить. Марта, дивлюсь, припинилась, наставила головоньку, мов та перепілочка, і слухає — не дише. 3) Дѣлать, сдѣлать (кого-либо, чѣмъ-либо). Ви ж (мати) було раненько вставаєте, та нас розбужаєте, нас хазяєвами наставляєте. 4) Опредѣлять, опредѣлить, назначать, назначить, избирать, избрать (на должность). Січовики давали войськову пораду, збивали народ докупи і наставляли сотників. 5) наставляти мая. Гулять въ саду или въ лѣсу 1-го мая съ угощеніемъ. Подобно этому также наставля́ють баби петрівку, т. е. устраиваютъ угощеніе въ первый день петровскаго поста. 6) = настановляти 5. Хто його й на розум добрий наставляв?
Обітерти Cм. обтирати.
Повересілє, -ля, с. = повересло.
Покружати, -жа́ю, -єш, гл. = покружляти.
Посилити, -лю, -лиш, гл. Подкрѣпить.
Протруситися, -шуся, -сишся, гл. Протрястись.
Раптом нар. Внезапно, вдругъ, неожиданно. Так раптом взяв і поїхав. Як рипнули двері, москаль раптом прокинувся.
Тверезий, -а, -е. Трезвый. Що у тверезого на умі, те у п'яного на язиці. по-тве́резу. Въ трезвомъ видѣ.