Відгрібатися, -ба́юся, -єшся, сов. в. відгребтися, -буся, -бешся, гл. 1) Отгребаться, отгресться. 2) Отбиваться, отбиться, защищаться, защититься. Ні, я не одгрібався руками ніяк од нього, то й не міг ударити. Ніяк я від його (лиха) ні одіб'юся, ні одгребуся. Та Бог з вами! — одгрібався Чіпка, — не рад, що й зачепив таку причепу.
Від'Їдати, -даю, -єш, сов. в. від'їсти, -їм, -їси, гл. 1) Отъѣдать, отъѣсть. Розжалобивсь, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче. 2) Только сов. в. Кончить ѣсть, съѣсть. То беріть та їжте! — Я вже, каже, своє од'їв. 3) Наверстывать, наверстать потерянное въ ѣдѣ, съѣвъ разомъ. Їж, від'їдай за снідання, бо тобі й поснідати не довелось.
Начіплюватися, -плююся, -єшся, сов. в. начепитися, -плюся, -пишся, гл.
1) Нацѣпляться, нацѣпиться, навѣшиваться, навѣситься.
2) Навязываться, навязаться. Христя дуже голінна до хлопців, начепилася на Хведора.
Окрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавить.
Плюгавий, -а, -е. Гадкій, скверный, дрянной; презрѣнный. Ум. плюгавенький. Плюгавенький панок.
Приділити Cм. приділяти.
Продимати, -ма́ю, -єш, сов. в. проду́ти, -дму, -дмеш, гл. Продувать, продуть. Така хата, що наскрізь продимає. Добри-вечір, кумо моя! чи продула місце, та щоб мені з твоїм, милим вечеряти сісти? — Ой щоб же ти, кумо моя, цього не діждала, щоб я тобі з моїм милим місце продимала.
Старувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Проводить старость. 2) Распоряжаться въ качествѣ стараго и старшаго. Чемеричка побивалась мов несамовита, наскликала прать і мазать, шити і білити сіять борошно, вчиняти і діжу місити. Харитина ж так, як пані, тільки старувала. 3) Разсуждать, какъ старикъ. Хто тілько старує, а робить — не доробляє.
Таська, -ки, ж. Ум. отъ тася.
Умощуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. умоститися, -щуся, -стишся, гл. Примащиваться, примоститься, умащиваться, умоститься, помѣщаться, помѣститься.