Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жиро́ванє Cм. жирування.
Мося́жництво, -ва, с. Выдѣлка различныхъ вещей изъ желтой мѣди. Шух. І. 272.
Пахіття, -тя, с. Пахота. Не пахіття, а поліття. Ном. № 7267.
Просувати, -ва́ю, -єш, сов. в. просунути, -ну, -неш, гл. 1) Просовывать, просунуть. Мнж. 26. Прийшов у ліс у такий густий, що й пучки, здається, просунути не можна. Рудч. Ск. І. 134. 2) Отодвигать, отодвинуть, отсунуть. Просуну я кватирочку, аж матуся в гості йде. Чуб. V. 624.
Пшенишнище, -ща, с. = пшеничище. Вас. 196.
Росплід, -лоду, м. Расплодъ, разведеніе. На Семена чорт мірає горобців міркою.... з верхом насипле мірку. То що в мірці, те йому йде, а що зчеркне, те зостається на росплід. Драг. 9.
Сполуватися, -луюся, -єшся, гл. = сполятися. Не сполуйся з чужим, бо дуже зле буде; найкраща спілка — чоловік та жінка. Могил. у.
Уконтентовувати, -вую, -єш, сов. в. уконтентувати, -тую, -єш, гл. 1) Удовлетворять, удовлетворить. Нехай же так буде, як швець каже: перемалюю, щоб і його вконтентувати. Кв. 2) Угощать, угостить. Добрих послав тобі Господь гостей, та чим то їх уконтентуєш? К. ЧР. 245.
Цюці гл. Дѣтск. мочиться. О. 1861. VIII. 8. Хочу цюці. Зміев. у.
Шкіритися, -рюся, -ришся, гл. = шкірити зуби.