Богобійний, -а, -е. Богобоязливый.
Гуркоті́ти, -кочу́, -ти́ш, гл. = Гуркотати 1. Стукотить, гуркотить, як сто коней біжить. (Загадка: грім). На горищі шось стука та гуркотить. За громом громи гуркотять.
Драб, -ба, м.
1) Оборванецъ, бѣднякъ. босовикъ, босякъ. Мене мамка годувала, в папер обвивала, за богача 'ня строїла, а за драба дала, за пана ей обіцяла, — за жебрака дала.
2) Раст. Viola arenaria Dec.
Ло́мки, ло́мок, ж. мн. ло́мки льодові. Мѣсто, гдѣ бьютъ ледъ. Почали жолніре... людей серед зіми по ломках льодових у плуг запрягати.
Назмага́тися, -га́юся, -єшся, гл. Наспориться вдоволь.
Несудний, -а́, -е́ Негодный. Ней кінь нікуди несудний.
Переженити, -ню, -ниш, гл. Переженить. Що ж тут, добродію, за мудрощі Кабицю оженити? Хиба ж ми мало переженили всякого народу?
Полоняник, -ка, м. Сѣрый медвѣдь, живущій въ полонинах.
Укрівавлювати, -люю, -єш, сов. в. укрівавити, -влю, -виш, гл. Окровавливать, окровавить. Чого в тебе, Янку, ручка вкрівавлена?
Чергуватися, -гуюся, -єшся, гл.
1) Чередоваться.
2) Уговариваться относительно очереди, — когда чья. Пришли коло того льоху та й чергуються, єден до другого каже: «Лізь ти.» Стали чергуватись, кому б піти.
