Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спачка

Спачка, -ки, ж. = сплячка. Лохв. у.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПАЧКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПАЧКА"
Верблюд, -да, м. Верблюдъ. Шевч. 437. Після нього і верблюд не питиме. Драг. 379.
Грома́діння, -ня, с. Сгребаніе (травы, скошеннаго хлѣба), разгребаніе (горящихъ углей въ печи). Косовиця. Тут уже й Мотрі робота — громадіння. Мир. ХРВ. 125.
Допи́туватися, -туюся, -єшся, сов. в. допита́тися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Узнавать, узнать, выспрашивать, выспросить. Царь допитується: чого ти, дочко, журишся? Рудч. Ск. II. 32. допита́тись сло́ва. Узнать рѣшеніе. Поїхали до свата слова допитаться. Н. Вол. у. 2) Находить, найти кого либо при помощи разспросовъ. Скоро козак нетяга Насті Горової, кабашниці степової допитався, зараз у світлицю вбрався. ЗОЮР. І. 201. Допитався до того багатого купця. Грин. II. 326.
Желіпа́ння, -ня, с. 1) Медленная ѣда. 2) Крикъ, оранье.
Нагро́бок, -бка, м. 1) Надгробный камень, памятникъ надгробный. 2) Эпитафія, надгробная надпись.
Повивішувати, -шую, -єш, гл. Вывѣсить (во множествѣ).
Повиття, -тя, с. Пеленки.
Повідправляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Отправить, отослать (многихъ). До людей діти поодправляю. Мил. 187. 2) Окончить служеніе въ церквяхъ. Скрізь по церквах уже повідправляли службу Божу. Харьк. у.
Полом'яний, -а́, -е́ Пламенный. Полом'яне я духом бачу море. К. ЦН. 178.
Справник, -ка, м. Исправникъ. Хата, 66.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПАЧКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.