Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бушки! Дѣтск. = бусі.
Клацання, -ня, с. Щелканье зубами.
Мишеня́, -ня́ти, с. Мышенокъ. Дивись: миша, миша... Несе у Київ мишенят. Шевч. 351. Ум. мишенятко. А мишенятко під вербою почуло, що мнясце пахтить. Гліб. 62.
Неминуще нар. = неминуче. Вже ж його неминуще оддавати. ХС. VII. 421.
Облада, -ди, ж. Недвижимое имущество, имѣніе. Жити на своїй обладі.
Очкове, -вого, с. Подать съ улья.
Побанити, -ню, -ниш, гл. Помыть (посуду, утварь, мебель, мясо, овощи и пр.). Мнж. 121. Ложечки побаню. Мнж. 32. Горшки побаню. Г. Барв. 356. В роті побанити.
Поспінути, -ну, -неш, гл. = поспіти. На обід саме поспінеш. Мир. Пов. І. 112.
Хвальшувати, -шую, -єш, гл. 1) Поддѣлывать, фальсифицировать. По фальшованих ще за наших прадідів історичніх документах. К. XII. 34. 2) Лицемѣрить, неискренно что-либо дѣлать. Ти Богу присягала фальшуючи. К. ЦН. 264. Ти бачиш, як вони фальшують з нами (ляхи з українцями). К. ПС. 30.
Чабанівна, -ни, ж. Дочь чабана.