Джермелува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Очищать рану животныхъ отъ червей посредствомъ джермел.
Літо́рослий, -а, -е. Однолѣтній? Тепер там (де був ліс) лани і проміж пашні пні чорніють та де-де дубки літорослі, або старі голінаті.
Мости́ти, мощу, -стиш, гл. 1) Стлать, настилать, мостить, укладывать. Ой позволь, пане, землю міряти, землю міряти, мости мостити. Мати почала мостити сіно в кутку ни столі. Переносно: стараться уладить дѣло. Бачить чоловік, що не переливки: уже і сяк, і так мостить, щоб одкоснулась причепа. Также переносно: твердить то-же самое. «Розумний не стратить надії», — я йому, — «треба сподіватись, живши». — Поки не зрадять, — знов мостить він. 2) Вить, устраивать гнѣздо. Журку, журку, та малий жайворонку, не мости гнізда кого бистрого Дніпра. Ось на липині й гніздечко мостить Божа птичка. Миша... гніздо мостить. 3) Колотить, бить. Як почне мостить, то й місця живого не зоставить. 4) мостити постоли. Дѣлать постоли, сандаліи. Сіла собі на столці, мостить собі постолці. Ой у тій хижці парубочки сидять, постольці мостять.
Недостаток, -тку, м. Нужда, нищета, недостатокъ. Недостатки гонять з хатка. Сушать мене, в'ялять мене мої недостатки.
Підкидати, -да́ю, -єш, сов. в. підкинути, -ну, -неш, гл.
1) Подбрасывать, подбросить вверхъ. Хто вище підкине оцю булаву, то того буде озеро.
2) Подбрасывать, подбросить; подложить, подкинуть; прибавить. Підкинув його під припічок. Дитину підкинути кому. Пішов підкинуть волам сіна. Був у їх стожок сіна, то чоловік підкине, то воно й ззість. А підкинь у грубу ще дров.
3) Придѣлывать, придѣлать что либо. Підкинути нову вісь. Підкинути підметки.
Порібрина, -ни, ж. = поребрина.
Поскуйовдити, -джу, -диш, гл. = покудлати.
Прислуховуватися, -вуюся, -єшся, прислухуватися, -хуюся, -єшся, гл. = прислухатися. Прислухувалась, ніби боялась, щоб не піймали того, хто її скривдив.
Різанина, -ни, ж. Рѣзня. Опять війна і різанина.
Судня, -ні, ж. = судьба.