Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

співочий

Співочий, -а, -е. Пѣвчій. Весела, мов та пташка співоча. МВ. І. Співочу птицю чути. Св. Л. 295.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІВОЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІВОЧИЙ"
Бараняр, -ра, м. 1) Торговецъ баранами. Желех. 2) Воръ, крадущій барановъ. Желех.
Задаві́йко, -ка, м. Душитель; міроѣдъ, кулакъ. То хиба пан? То задавійко. Він скілько людей згубив тими процентами. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Ма́ковиця, -ці, ж. Вершина купола церкви, вершина горы. Гол.
Назга́д нар. Напамять.
Натуркування, -ня, с. Наущенія, наговоры.
Прийдість, -дости, ж. Будущность, будущее. Менша сестра побила поклони, а вони, старші, зостались у дівках, і на який кінець, і на яку прийдість? Левиц. І. 328.
Скоротити Cм. скорочувати.
Степовик, -ка, м. Житель степныхъ пространствъ. (О. 1861. І. 264.) Та й сам, бачу, степовик. МВ. (О. 1862. III. 74).
Узбіч I, -бочі, ж. Скатъ, покатость. Спускаються вниз так узбічну, бо рівно не можна з'їхати. Св. Л. 214.
Чу! меж. Крикъ, которымъ прогоняютъ свинью. Чу, а то стопчу! Грин. II. 309.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПІВОЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.