Аби́р! Cм. союзъ А, 6.
Варівний, -а, -е. = варівкий То варівне місце.
Ґвир, -ру, м. = Ґвер.
За́руб, -ба, м. = зарубка.
Князюка, -ки, м. Ув. отъ князь.
Мату́син, -на, -не. Маменькинъ. Та найшла в полі билину, та матусину й могилу.
Покласти, -ся. Cм. покладати, -ся.
Понабілювати, -люю, -єш, гл. Набѣлить (во множествѣ).
Ріжок, -жка, м. 1) Ум. отъ ріг. От баранець і позбивав собі ріжки. Варила дружечка пиріжки, защіпувала їх в три ріжки. У місяця молодика гострі ріжки. Не варт, і ріжка табаки. 2) У горшечниковъ: воловій рогъ со вставленнымъ въ тонкій конецъ гусинымъ перомъ, наполненный краской, — употребляется для раскрашиванья посуди. 3) Каждый изъ концевъ вилъ. 4) Каждый изъ концевъ развѣтвленія мотовила. 5) мн. Названіе вола съ мало расходящимися въ стороны тонкими и прямыми рогами. 45) 6) мн. Родъ прически. Шляхтянки в дрібниці не заплітаються, а в ріжки. 7) мн. Сладкіе рожки (стручк. растеніе). Купував я дівці ріжки та горішки. 8) Спорынья. Як єсть в хлібі ріжки, будуть і пиріжки, а як уродить метлиця, то буде і хліб сниться. 9) Отростки при корнѣ камыша, употребляемые въ нищу. Ласощі доставмо з води.... спичаки, рогіз, ріжки. Ум. ріжечок.
Ряб, -бу, м. = рьоб.
