Бракнути, -не, гл. безл. Недоставать. Бракне копійки.
Индор, -ра, м. = индик.
Какати, -каю, -єш, гл. Испражняться. На ледачій ниві трава не росте, а тільки собаки какають.
Ма́тушечка, -ки, ж. Ум. отъ матушка.
Переговоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. переговори́ти, -рю́, -риш, гл.
1) Повторять, повторить сказанное. Та моє ділечко переробляють, та моє словечко переговоряють.
2) Осиливать, осилить въ разговорѣ. Не говоріть, що він — «жива премудрість, хиба сам Бог його переговорить». Тебе, дівчино, як я бачу, і за рік не переговориш і за два не переслухаєш.
2) Только сов. в. Проговорить, сказать. Він отто переговорив та й край, — більш нічого й не промовив. Як переговоримо свої речі, дак і ти скажи що.
Під 2 пред. 1) Подъ. Ой під вишнею, під черешнею стояв старий з молодою. Гріх не личком зав'язати та під лавку сховати. 2) Къ, подъ. Татарин... далі вже й під Київ підступає. Він підійшов під віконце та й кличе курочку. 3) Подъ властью. Буде добре запорожцям і під турком жити. 4) У, при, около, подъ. А вже Палій під Полтавою із Шведом побився. 5) Въ, во. Під той час і брат приходить. Яка з нас під той час мигнеться. Було під робочу пору. Мої ви дочки і зяті кохані! Що з вами діється під сю годину, під сю страшну козацьку хуртовину. Під холеру вони полягли. 6) На. Выряжали нас... в похід під турка. 7) під но́гу грати. Играть въ тактъ. Музики грали під ногу маршової. 8) під п'яну руч. Подъ пьяную руку. 9) під чаркою. Во хмелю.
Пійниця, -ці, ж. Участники свадьбы, отправляемые отъ жениха за невѣстой.
Поперекликати, -ка́ю, -єш, гл. Перезвать (многихъ).
Приложити, -жу, -жиш, гл.
1) = прикласти. Дай мені смоли, голубчику, приложити до боку. Хто ж се тобі таке прізвище приложив? Ні до чого й рук приложить.
2) Ударить.
Суччя, -чя, с. соб. Вѣтви, сучья, сучье. З середини шашіль виточує гниле суччя.