Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Габа, би, ж. 1) Бѣлое сукно турецкое. Ой із города із Трапезонта виступала галера,... турецькою білою габою покровена. АД. І. 208. У Шевченка снѣжная пелена. Возьме її (діброву) та й огорне в ризу золотую і сповиє дорогою білою габою. Шевч. 640. 2) Кайма? Хустка з золотими квітами, з золотою габою. МВ. ІІ. 77. Хустка колись була чорна із габою, тепер стала руда. О. 1862. VIII. 32.
Доткли́вість, -вости, ж. Колкость.
Женишо́к, -шка́, м. Ум. отъ жених.
Катиха, -хи, ж. Жена палача.
Кре́ля, -лі, ж. Большая льдина. Вx. Зн. 29.
Пліска, -ки, ж. 1) Желудиная или орѣховая чашечка. 2) = плиска а, б, в. Ой коби я очі мала, як у тої пліски, я би ними вимотала всі пироги з миски. Гол.
Позасвідчувати, -чую, -єш, гл. Засвидѣтельствовать (во множествѣ).
Потерпління, -ня, с. = потерпіння. Вх. Лем. 454.
Чемсати, -шу́, -шеш, гл. Лупить (кору). Угор. Cм. чимсати.
Чорнобил, -лу и чорнобиль, -лю, м. Раст. Artemisia vulgaris Е. ЗЮЗО. І. 112. Мил. М. 58. Ліг під чорнобилем спати. Грин. II. 122.