Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сположити

Сположити, -жу, -жиш, гл.на руки кому. Возложить на кого, поручить кому. Там були такі коні, що ними тільки гній вивозять, — так йому сположили на руки їх чистити. Чуб. II. 291.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 183.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЛОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЛОЖИТИ"
Знемощіти, -щію, -єш, гл. Изнемочь, обезсилѣть. Стане навколішки і молиться собі, аж поки знемощіє. Грин. II. 153.
Клапати, -паю, -єш, гл. Болтать. Желех.
Машта́к, -ка́, м. = мастак. Всяк маштак своє зна. Ном. № 10415. У Мирнаго казакъ называетъ маштаками крѣпостныхъ. Мир. ХРВ. 267.
Напува́ння, -ня, с. Напаиваніе.
Непокоїти, -ко́ю, -їш, гл. Безпокоить, тревожить.
Рикати, -ка́ю, -єш, одн. в.рикнути, -ну, -неш, гл. 1) Рычать, рыкнуть. Вовк як рикнув, — збіглось вовків щось із тисячу. Рудч. Ск. І. 32. 2) Ревѣть, заревѣть. Рикає віл. Н. Вол. у. Теля рикає, а корова десь пішла. Камен. у. Рикнув віл на сім сіл. Ном. стр. 290. 3) Грозно кричать. Рикає, наче лев. К. МБ. II. 124.
Ряжа, -жі, ж. 1) соб. Утварь, орудія, для чего либо необходимыя. Желех. 2) Шайка банная. Ум. ряжка, ряжечка.
Рямити, -млю, -миш, гл. Складывать въ складки. Угор.
Татарщина, -ни, ж. 1) Татарщина, татарскіе обычаи, привычки. 2) Татарская земля.
Чистець, -тцю́, м. Раст. a) Draba verna L. ЗЮЗО. I. 177. б) Galium Mollugo L. ЗЮЗО. I. 177. в) Orobus alus L. ЗЮЗО. г) Stellaria Holbostea L. ЗЮЗО. I. 177. д) Stachys recta L. Вх. Пч. I. 13. ЗЮЗО. I. 137. e) лісовий. Statice Holostea L. ЗЮЗО. I. 137.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОЛОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.