Виплив, -ву, м.
1) Истеченіе, изліяніе.
2) Истокъ.
Висталити, -лю, -лиш, гл. Насталить. Висталив ніж і став її різать.
Відступатися, -паюся, -єшся, сов. в. відступитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Отходить, отойти, сходить, сойти съ дороги. Одступіться, вороги, із князевої дороги. Еней від неї одступався, поки зайшов через поріг. 2) Отступаться, отступиться, отстраняться, отстраниться. Як у сироти пшениця родила, тоді сироту родина любила, а як у сироти кукіль уродився, тоді од сироти ввесь рід одступився.
Журбовий, -а, -е. Печальный. Хиба ж се (сватання) журбова річ?
Кардований, -а, -е. = кордований. Ой увидів би ти мої красні строї: кардовані чижми землицю точ'ят, ройова сукня тереми зміта'т.
Ме́льник, -ка, м. Мельникъ. Ой мельнику, мельниченьку, змели мені пшениченьку. ме́льника піти. Полетѣть кувыркомъ. Я його як ударила (гуся), так воно мельника й пішло. Ум. ме́льничок, мельниче́нько.
Порити, -ри́ю, -єш, гл. Изрыть. Увесь город мені ваші свині порили.
Розвилки, -лок, ж. Расходящіяся дороги.
Утілення, -ня, с. Воплощеніе.
Чоботаренко, -ка, м. Сынъ сапожника.