Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Долуба́й, -ба́ю, м. и долуба́йка, -ки, ж. Огурецъ, выѣденный курами. Н. Вол. у.
За́йвий, -а, -е. Лишній. Левиц. Пов. 22. Давай вони зерном ділиться. От одно зерно та зайве було. Рудч. Ск. І. 141. За́йва мо́ва. Лишнія слова. О, я зайвої мови не люблю. Черк. у. За́йва годи́на. Свободное время. Як матиму зайву годину, — зайду.
Замани́ти, -ню́, -ниш, гл. Заманить. На погибель вас у замок заманили. К. Досв. 209.
Здиба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. зди́батися, -баюся, -єшся, гл. Встрѣчаться, встрѣтиться. Ой здибається сива голубонька та з сивими соколами. Лукаш. 143. Бігла Гандзя, бігла густими лозами, здибалася она з трома соколами. Чуб. V. 722.
Лапання, -ня, с. Щупаніе, ощупываніе.
Ми́гкати, -каю, -єш, гл. = мигтіти.
Мизе́рність, -ности, ж. 1) Бѣдность, убожество. 2) Жалкій видъ. 3) Ничтожество. Я знав свою мизерність перед Богом. К. Іов. Скажи, Господи, чи довго ще на світі мені жити? Дай мені моє безсилля і мизерність зрозуміти. К. Псалт. 95.
Обхлюпнути, -ся. Cм. обхлюпувати, -ся.
Рамаття, -тя, с. = рам'я. Вх. Зн. 58.
Смертушки, -шок, ж. мн. Смерть. Котові жартушки, а митці смертушки. Ном. № 2351.