Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безматерній, -я, -є. Лишенный матери, сирота безъ матери. І не одну безматірню дитину від болести лихої рятувала, збірала сирот в затишну хатину. К. Бай. 138.
В'юнкий, -а, -е. Вертлявый, живой, проворный. Тут шо вже було б тобі в'юнке, так і на містці не всиде. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Гребли́ця, -ці, ж. Скребница. Вх. Зн. 12.
Завсі́дний, -а, -е. Всегдашній. Левиц. І. Правда, 1868. 448. Шух. І. 120. Въ значеніи обычный. Зрушили завсідній спокій життя. Мир. ХРВ. 256. Завсідні житечні турботи. Мир. ХРВ. 350.
Зду́ру нар. Сдуру. Так инший здуру неборак над Божим ділом вередує. Гліб. 70.
Зрекатися, -ка́юся, -єшся, сов. в. зректи́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. = чого. Отрекаться, отречься отъ; отказываться, отказаться отъ. Невинности моєї не зречуся. К. Іов. 57.
Опівденний, -а, -е. Полуденный. Желех.
Пощадити, -джу́, -ди́ш, гл. Пожалѣть. Та ще такого козака у море пускать пощадили. АД. І. 184.
Урвитель, -ля, м. Сорванецъ. Там такі урвителі, шо ні в одного сусіда яблука не вдержаться. Уман. у. Два сини, що росли урвителями при батькові. Св. Л. 275.
Шевеліти, (-лю, -лиш?), гл. = шелестіти. Вх. Лем. 484.