Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спочивище

Спочивище, -ща, с. Мѣсто отдыха. До вічного спочивища добралась. К. Дз. 191. Де захист наш, спочивище тихе? К. ПС. 132.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 187.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЧИВИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПОЧИВИЩЕ"
Граді́ль, -ля, м. Гредиль, часть плуга, въ которую укрѣпляется чересло. Чуб. VII. 398.
Жало́бний 2, -а, -е. Траурный.
Заверни́голова, -ви, об. Человѣкъ, морочащій другого, сбивающій съ толку.
Побородник, -ка, м. Раст. Tragopogon. Шух. І. 20.
Роззолотити Cм. роззолочувати.
Рукодаїни, -їн, ж. мн. = заручини. Чуб. IV. 65.
Середопістя, -тя, с. Крестопоклонная недѣля.
Сисюрка, -ки, ж. = мисюрка. К. ЧР. 427. Сталеві сорочки, шапки сисюрки, що вкриє тебе залізною сіткою. К. ЧР. 38.
Уготувати, -тую, -єш, гл. Приготовить. На тім (світі) уготую тобі вічне панство. Стор. МПр. 71.  
Цвірінькнути, -кну, -неш, гл. 1) Чирикнуть. 2) Болтнуть, сболтнуть. Хоч який блазень і цвірінькне проти його, дак і рот загородять. О. 1861. X. 27. Щоб нігде а ні цвірінькнула про цю оказію. О. 1862. І. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПОЧИВИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.