Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спричинуватіти

Спричинуватіти, -тію, -єш, гл. = спричи́нитися.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 190.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРИЧИНУВАТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПРИЧИНУВАТІТИ"
Биньо II, -ня, м. Плакса. Желех.
Гармидерник, -ка, м. Производящій безпорядокъ, неугомонный человѣкъ, дебоширникъ.
До-ві́ку нар. Повѣкъ. Cм. До.
Клямба, -би, ж. = клямбра 2. Угор.
Несміляк, -ка, м. Несмѣлый человѣкъ.
Помордуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Помучиться.
Псування, -ня, с. Порча.
Угайство, -ва, с. = угайка. Оце нам угайство тіки, це б дома що вробив, а то сиди отутенька, дожидайсь старшини. Черн. г.
Черв'як, -ка, м. = червак. Ном. № 4906. Утрапилось черв'яку на віку. посл. ум. черв'ячо́к. Ном. № 13352.
Чудернастий, чудернацький, чудернацький, -а, -е. Странный. Зараз виміняв його в пана за якусь чудерняцьку собаку. Левиц. І. 159.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПРИЧИНУВАТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.