Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вівчарь, -ря, м. Пастухъ овецъ. Сопілка вівчареві втіха. Ном. № 10467. Роспустив вівчарь вівці та по крутій гірці. Мет. 108. Ум. вівчарик.
Дриста́ти, -щу́, -щеш, гл. Страдать поносомъ.
Дурні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Глупѣть.
Курняв! меж. Подражаніе мяуканью. Желех.
Ли́нка, -ки, ж. Веревка; корда, на которой гоняютъ лошадей.
Пейстрина, -ни, ж. Нанка. Чуб. VII. 416.
Поприбивати, -ва́ю, -єш, гл. Прибить (во множествѣ). Поприбивав защіпки до дверей. Харьк. у.
Сполуденок, -нка, м. Послѣобѣденное время. Желех.
Таксаторський, -а, -е. Таксаторскій.
Теліпати, -па́ю, -єш, гл. Качать. Дивлюсь, а вороннє вже гусенятами вгорі теліпає, воронятам несе. Г. Барв. 314.