Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винувати

Винувати, -ную, -єш, гл. Обвинять, винить. Бо як тії припутні полетять, тебе будуть, орлику, винувать. Радом. у. Нікого не винуйте, я нікого не виную, одного Петра, він зробив мені цю шкоду. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНУВАТИ"
Бодячий, -а, -е. Бодливый. Бодячий бик. Вх. Лем. 393.
Відзвичаювати, -чаюю, -єш, сов. в. відзвичаїти, -чаю, -їш, гл. Отучать, отучить. Желех.
Дратува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. 1) Дразнить. Та ну вже не дратуйся: давай дітям гостинця, а мені очіпка. Рудч. Ск. ІІ. 168. 2) Раздражаться.
Задудні́ти, -дню́, -ни́ш, гл. Глухо загремѣть. Ой задудніли ковані вози на дворі. Грин. ІІІ. 524.
Мече́ть 2, -ти, ж. Мечеть. Буде наш пан турецький до мечети від'їжджати. ЗОЮР. І. 212.
Напо́рати, -ра́ю, -єш, гл. Надѣлать, наготовить.
Пташеня, -ня́ти, с. = пташа. Обсіли мене, як дрібні пташенята. МВ. І. 11. Ум. пташенятко. Коло його як пташенятко звивається. МВ. (О. 1862. І. 71).
Рочистий, -а, -е. Годовой, бывающій разъ въ году. Ішлося вже до Різдва. Рочисте свято клопотало кожну семю. Мир. ХРВ. 255.
Цєпати, -паю, -єш, гл. = цівати. Вх. Зн. 78.
Штучка, -ки, ж. Ум. отъ штука.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИНУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.