Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вилаяти, -лаю, -єш, гл. Выругать. Вилаю так, що тобі в пельку не полізе. Ном. № 3605.
Граба́рка, -ки, ж. 1) Тачка, повозка для возки земли. 2) Артель землекоповъ съ тачками. 3) Земляная работа.
Дити́нитися, -нюся, -нишся, гл. 1) Ребячиться, корчить изъ себя дитя. Лебед. у. Ось не дитинься та приймай гроші за теля. Камен. у. 2) Впадать въ дѣтство.
Дойня́к, -ку́, м. Дойный скотъ. Та ще к тому убогий: сорок тисяч дойняку, яловнику без ліку. Чуб. V. 415.
До́ма I, -ми, ж. = дім. Своя дома. Рк. Левиц. Занесеш до моєї доми. Грин. II. 81. Прийшов.... до своєї доми. Грин. ІІІ. 369.
Негайно нар. Немедленно, спѣшно, экстренно. Негайно приведіть посли до мене. К. Бай. 18.
Піддирання, -ня, с. 1) Разореніе птичьихъ гнѣздъ. Через те піддирання йому й лихо сталося: поліз сороку піддирати, гілка вломилась, а він додолу. Харьк. 2) Выниманіе изъ ульевъ сотовъ.
Подвійний, -а, -е. Двойной. Подвійне скло. МВ. (О. 1862. III. 56). Подвійні вікна.
Ротний, -а, -е. Ротный. Чуб. V. 972. Стояли на селі москалі.... а їхній ротній стояв у батюшки. Грин. II. 201.
Шулькати, -каю, -єш, гл. Кидаться, бросаться, падать сверху скорымъ полетомъ. Вх. Пч. І. 15.