Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

винюхувати

Винюхувати, -хую, -єш, сов. в. винюхати, -хаю, -єш, гл. 1) Вынюхивать, вынюхать. Табаки ріжок винюхала. О. 1862. IX. 123. Мнж. 59. 2) Пронюхивать, пронюхать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНЮХУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНЮХУВАТИ"
Аґе́нт, -та, м. Агентъ. Аґенти нас подурили. ЕЗ. V. 239. Зачали аґенти тут фалшиво писати, взяли в Галичині народ бунтувати. ЕЗ. V. 73.
Витирач, -ча, м. Въ верхнемъ мельничномъ жерновѣ: находящаяся въ отверстіи палочка, счищающая приставшую къ стѣнкамъ отверстія муку. Мнк. 481.
Вікопам'ятни́й, -а, -е. = Вікопо́мний. О, вікопам'ятна свята хвилина. К. ЦН. 268.
Гіршати, -шаю, -єш, гл. Становиться хуже. Йому що дня все гіршає. Запричастили.... а їм (батькові) гірша та й гірша. ЗОЮР. ІІ. 283.
Зда́ння, -ня, с. Мнѣніе.
Зрість, зрости, ж. Знакъ отъ сростанія на стволѣ дерева разрубленнаго мѣста. Н. Вол. у.
Обшити, -ся. Cм. обшивати, -ся.
Погребовини, -вин, мн. Поминки по усопшемъ. Вх. Уг. 260.
Присудник, -ка, м. Состоящій подъ чьей властью, подвластный. А він каже (бачте, присудникам вже своїм): «Іди по воду!» Рудч. Ск. І. 47.
Ручитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Ручаться. Хто ручиться, той і мучиться. Ном. № 10661. Не ручись не то що за рівного батька, а за свою пазуху. Ном. № 6827.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИНЮХУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.