Верзиця, -ці, ж. Пустомеля. Верзи, верзице, покуль верзеться.
Дзюба́к, -ка́, м. = I. Дзюб.
Дігтя́рство, -ва, с. Промыселъ и торговля дегтемъ.
Козирьок, -ка, м. Ум. отъ ко́зирь. 1) Маленькій козырь въ картахъ. Не буду дивиться, нехай козириться; як під тим козирьком сидить чорт з молотком, він іде і кує, мені козирі дає. 2) Козырекъ (головного убора). 3) Картузъ (головной уборъ). Виходить з могили якийсь пан... Він у козирьку, і той козирьок так і горить, так і горить на йому. На йому був московський мундір з червоним коміром, козирок з червоною стрічкою навкруги. 4) Названіе вола съ рогами, расходящимися въ противоположныя стороны почти горизонтально, кончики которыхъ загнуты внутрь. Ум. козирьо́чок. То я б свого миленького по шапці пізнала. Хоть по шапці, не по шапці, то й по козирочку.
Опліч нар. = попліч. А тепера йде опліч з тобою, не скаже ні здоров, ні помагай.
Пересвистати, -щу, -щеш, гл. — кого́. Свиснуть громче кого. Будем міряться, хто кого пересвище.
Пособачитися, -чуся, -чишся, гл. Сдѣлаться подобнымъ собакѣ, переносно: развратиться. А чортова невістка-сучка, пособачилась. У людях був, то не знав тії люльки, а з людей вийшов — пособачивсь: став люльку наминати.
Поставлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поста́витися, -влюся, -вишся, гл. Доставлять, доставить, подавать, подать. Торбо, поставляйсь. Як почав поставляться: вино, наливка, мед, пиво, — сказано увесь стіл застановив пляшками. Хоч застався, а постався.
Сапіна, -ни, ж. Инструментъ древорубовъ: на топорище насаженъ (такимъ образомъ какъ и топоръ) родъ желѣзнаго клюва, загнутаго внутрь; части: топорище входить въ плече з пяткою, клювъ — штіль, загнутый конецъ его — паль.
Тюгукання, -ня, с. = тюкання.
