Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сталити

Сталити, -лю́, -лиш, гл. Наваривать сталью. Не буду сокири сталити. Ном. № 5144.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 196.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАЛИТИ"
Дря́гнути, -ну, -неш, гл. Просыхать, высыхать. Угор.
Капуснячий, -а, -е. = капусняковий.
Пукішка, -ки, ж. ? Карапузъ. Вх. Зн. 57.
Пульпак, -ка, м. = индик. Шух. І. 108.
Рамат, -ту, м. Тряпка, стиралка. Шух. І. 96.
Сипанець, -нця, м. Амбарь (для ссыпки зерна). Вх. Зн. 63. Желех.
Сотішати, -ша́ю, -єш, сов. в. соті́шити, -шу, -шиш, гл. = утішати, утішити. Викинув Іванко половиночку (копи), сотішив дівчину-челядиночку. Мил. 88.
Течій, -чія, м. Ручей. Течій весняний, дощовий, джереловий. Черк. у.
Чарівкий, -а́, -е́ Чарующій. О, чорні брівки чарівкі. Волч. у.
Шкапиняка, -ки, ж. Очень плохая кляча. Мнж. 114.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.