Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виняток

Виняток, -тку, м. Исключеніе. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 174.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНЯТОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИНЯТОК"
Вельмий, -а, -е. = великий. Боже єдиний, Боже вельмий! Тепер увесь світ на хабарові стоїть. Кіевск. у. Святий Боже, святий вельмий, змилуйся над нами. Кіевск. у. Дощ іде, та не вельмий. Васильк. у.
Відпроторити, -рю, -риш, гл. Отправить, отпровадить.
Жлукта́ння, -ня, с. Питье воды съ жадностью.
Кашоварський, -а, -е. Принадлежащій кашевару.
Мані́р, -ру, м. Манеръ, образецъ. У нас юпки не на такий манір шиють. Кіевск. у.
Набуття́, -тя́, с. Пріобрѣтеніе.
Усоромити, -млю, -миш, гл. Пристыдить.
Чадіти, -дію, -єш, гл. Угарать. Багато того духу, од котрого чадіють люде. Дещо.
Чолак, -ка, м. У кожевниковъ: кожа со лба животнаго. МУЕ. І. 69.
Шмалко, -ка, м. Названіе быстро ходящаго вола. КС. 1898. VII. 47.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИНЯТОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.