Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

старожитній

Старожитній, -я, -є. = стародавній. Горе, що старожитні козаки, що з предкувіку козаками бували, військовій черні позавиділи. К. ЧР. 197.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 198.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОЖИТНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТАРОЖИТНІЙ"
Арти́ш, -ша, м. Раст.: козачій можевельникъ; артышъ, арца; juniperus sabina.
Бровище, -ща, с. ув. отъ брова. Левиц. І. 441.
Глянути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ глядіти. Глянуть, взглянуть, посмотрѣть. Ой як гляну на хустину, — згадаю дівчину. Мет. 23.
Здоро́вити, -влю, -виш, гл. Поздравлять. Желех.
Кривулястий, -а, -е. Зигзагообразный. кривуляста плахта. Плахта съ узоромъ въ видѣ кривулі. КС. 1893. XII. 448.
Поцвіріньчати, -чу, -чиш, гл. = поцвірінькати.  
Скакунчик, -ка, м. Ум. отъ скакун.
Споліскуватися, -куюся, -єшся, сов. в. сполоскатися, -щуся, -щешся, гл. Ополаскиваться, ополоснуться, обмываться, обмыться, смачиваться, смочиться. Піди, голяк, піди, лахмай, піди сполощися. Чуб. V. 1042.
Утерти, -ся. Cм. утирати, -ся.
Штампувати, -пую, -єш, гл. 1) Выравнивать (о землѣ, бревнѣ). 2) Выбивать штемпель. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТАРОЖИТНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.