Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стебелечко

Стебелечко, -ка, с. Ум. отъ стебло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 201.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЕБЕЛЕЧКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТЕБЕЛЕЧКО"
За́косок, -ску, м. Заливъ рѣки.
Магля́за, -зи, об. Имѣющій, имѣющая запачканное лицо.
Певне нар. Вѣрно, навѣрно, должно быть. Певне ти, дівчино, иншого кохаєш? Чуб. V. 318.
Порукатися, -каюся, -єшся, гл. Поздоровкаться за руку. Зустрілась, порукалася. Черк. у.
Прагнущий, -а, -е. Жаждущій. Був єм прагнущий, — не напоєлисте мене. Гн. II. 81.
Пробачити Cм. пробачати.
Прогальовина, -ни, ж. Прогалина, поляна въ лѣсу. Черк. у.
Псяюха, -хи, ж. Бранное слово: собачья кровь. Купив козак Олені заушниці зелені, як причепим до уха — яка ж гарна псяюха. Чуб. V. 1107. Ум. псяюшка.
Пчиханє, -ня, с. = чхання. ЕЗ. Ч. 188.
Цяцькуватися, -куюся, -єшся, гл. Няньчиться. Наробе лиха, та й цяцькуйся з ним. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТЕБЕЛЕЧКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.