Вибабити, -блю, -биш, гл.
1) Принять (дѣтей о повитухѣ). Я в тебе усіх дітей вибабила.
2) Заработать акушерствомъ.
Ді́дів, -ова, -ве. Дѣдовъ, принадлежащій дѣду. Дідова дочка. Дідового сусіда молотники. Пан глянув на дідів город. Зробила дідовій дочці так, щоб вона позою побігла.
Заквокта́ти, -кчу́, -чеш, гл. О насѣдкѣ: закудахкать.
Засну́лий, -а, -е. Уснувшій. Заснулий на зіму бабак.
Мараст, -ту, м. = мерест 1.
Позір, -зору, м.
1) Видъ. Ось візьміть оцю диню; позір гарний у неї.
2) на позір. На взглядъ. Так як на позір, то це масло наче таке саме, як і те. і на позір нема. Совсѣмъ нѣтъ. І на позір немає кавунів, а сіяв густо.
3) — дати. Обратить вниманіе, наблюдать, присматривать.
Понапухати, -хаємо, -єте, гл.
1) Напухнуть (во многихъ мѣстахъ).
2) О звѣздахъ: то-же, что понадиматися.
Примітати, -та́ю, -єш, сов. в. примести, -мету, -те́ш, гл.
1) Приметать, примести, подмести (соръ) къ какому либо мѣсту. Примела сміття до порога та й покинула, а винести?
2) Наметать, намести на что либо сверху. Її (торбину) і в руки не беруть, а иноді і сміттям приметуть. Да й примітало сніжком білесеньким.
Убільшки нар. Величиной, по величинѣ. Cм. завбільшки. Село не велике, вбільшки як Хорошів. У нас нема такого вола вбільшки.
Уповати, -ваю, -єш, гл.
1) Разсчитывать, уповать, надѣяться. Ой на що ж ти, доню, уповала, що ти чорноморця сподобала? — Я вповала, мамцю, на жупани, я ж думала, буду за ним пані.
2) не вповати. Не обращать вниманія. Не вповала на худобу, а на його вроду. І де лишків сорок тисяч; козак на те не вповає — мед-вино кругляє.
