Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дурне́ча, -чі, об. Дуракъ, дура. Чи ти принесеш нам таганки, чортова дурнеча? Чуб. II. 491.
Жува́ти, -жу́ю, -є́ш, гл. Жевать. Живуть і хліб жують, постолом добро носять. Рудч. Ск. II. 43.
Кляскати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] кля́снути, -сну, -неш, гл. 1) Хлопать, хлопнуть. Біс перістий свиснув, кляснув. Гул.-Арт. (О. 1861. III. 106). 2)язиком. Щелкать, щелкнуть языкомъ. Вх. Лем. 425.
Млини́сько, -ка, с. = млинище.
Поверещати, -щу́, -щи́ш, гл. Покричать.
Помаленьку, помалесеньку, нар. Ум. отъ помалу.
Почудувати, -ду́ю, -єш, гл. Пошутить, пошалить. Сим. 214. Почудувать захочеться. Сим. 212.
Причільник, -ка, м. Часть очіпка (охватывающая лобъ?) КС. 1893. XII. 449.
Укидати, -даю, -єш, сов. в. укинути, -ну, -неш, гл. Вбрасывать, вбросить. Волно Богу і зв'язавши в рай укинути. Ном. № 23. Вкинь мене в болото, а я тебе вберу в золото. Ном. № 10145. укинути в темницю, в тюрму. Посадить въ темницу, тюрьму. Ком. P. І. 56. латку вкинути. Положить заплату. ЗОЮР. II. 283. горі́лки вкинути или просто вкинути. Выпить водки, выпить хмѣльнаго. ЗОЮР. Раз поприходили вони з весілля, обоє вкинувши. Г. Барв. 52. у го́лову собі́ вкинути. Забрать себѣ въ голову, — кому — Вбить кому въ голову. Хто се тобі таку дурницю в голову вкинув? О. 1861. IV. 39. укинути фука. Cм. фук. Мкр. Г. 61.
Шкапіка, -ки, ж.= шкапійка = шкапина.