Злодійкуватий, -а, -е. Вороватый.
Зрабувати, -бую, -єш, гл. Ограбить. Ідуть турки на рабунки, зрабують тя молодого. Зрабували той город, забрали в йому всіх коней.
На́вертом нар. пе́ршим на́вертом, дру́гим на́вертом и т.д. (зайти́, заї́хати). Въ первый разъ, во второй разъ и т. д. (зайти, заѣхать).
Наги́бнутися, -нуся, -нешся, гл. Много претерпѣть. Доле моя... Я ся з тобов не набула, та лишень нагибла.
Наслухатися, -хаюся, -єшся, гл. Наслушаться. Наслухаєшся вже всього.
Прислуховуватися, -вуюся, -єшся, прислухуватися, -хуюся, -єшся, гл. = прислухатися. Прислухувалась, ніби боялась, щоб не піймали того, хто її скривдив.
Пуклятий, -а, -е. = пукатий.
Све́кляний, -а, -е. Изъ листьевъ свеклы. Борщ свекляний.
Смикати, -каю, -єш и смичу, -чеш, одн. в. смикнути, -ну, -неш, гл. 1) Дергать, дернуть. За гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Ми сидимо, а він смиче мене за одежу та й пита: чи нема у вас копишника. 2) Выпить. Через край смикнув окаянної варенухи. Добре цівкою смикнув. 3) смикнути лю́льки. Покурить. А чи не смикнули б, пане Павле, люльки? 4) Тащить, стащить. Стала смикати хазяйське то се, то те.
Шамати, -маю, -єш, гл.
1) Шуршать, шелестѣть. Ой пливе човен да води повен, да й шамає листом.
2) Живѣй гресть. А ну бо шамай, шамай, а то наче не їв.
