Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стирта

Стирта, -ти, ж. = скирта. Найшли вони стирту сіна. Грин. II. 195. Уздріли вони та й забачили, що там сти́рта ста стоїть. Гол. II. 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 204.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИРТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТИРТА"
Властивий, -а, -е. Свойственный.
Мишачо́к, -чка, м. 1) Ум. отъ мишак. 2) Зоол. = мишокрілик. Вх. Уг. 252.
Наді́їця, -ці, ж. Ум. отъ наді́я.
Овсина, -ни, ж. = вівсина. Тепер треба не в овсину, а в просину шить (не рідко). Ном. № 11138.
Повбирати, -ся, гл. = повбірати, -ся.
Пообіч нар. Съ обѣихъ сторонъ.
Порошниця, -ці, ж. Пороховница. Шух. І. 230, 231.
Пошинкувати, -ку́ю, -єш, гл. Позаниматься продажей спиртныхъ напитковъ.
Приневільний, -а, -е. Подневольный, рабскій.
Фальшивість, -вости, ж. 1) Фальшивость, поддѣльность, ложность. Желех. 2) Лицемѣріе, неискренность. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТИРТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.