Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стовбурина

Стовбурина, -ни, ж. Одинъ стволъ растенія.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 207.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБУРИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОВБУРИНА"
Горі нар. Вверхъ. Іде Мар'я горі драбиночкою. Гол. IV. Горі, рибки, горі, горі бистров водов. Гол. І. 337.
Ломова́тий, -а, -е. Очень большой, огромный. Вх. Пч. І. 14.
Насмічувати, -чую, -єш, сов. в. насмітити, -мічу, -тиш, гл. Насаривать, насорить. А хто се насмітив? Канев. у. Те сміттє, що батьки з дідами насмітили. К. Дз. 29.
Непутній, -я, -є. Безпорядочный, непорядочный.
Поосушувати, -шую, -єш, гл. Осушить (во множествѣ).
Салєтра и салітра, -ри, ж. Селитра.
Слухащий, -а, -е. Слушающій. Усім головам слухащим — на многі літа. АД. І. 133.
Сніжечок, -чку, м. Ум. отъ сніг.
Ткачка, -ки, ж. = ткаля. Вх. Лем. 474.
Узгряниччя, -чя, с. Пограничье, місто вдоль границы. Вона узгряниччя людом осадила. К. Досв. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОВБУРИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.