Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стогнійка

Стогнійка, -ки, ж. Постоянно стонущая женщина. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 208.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОГНІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТОГНІЙКА"
Бувалий, -а, -е. Бывалый, опытный. Чуб. І. 236. Не питай старого, а питай бувалого. Ном. № 5784.
Ланове, -во́го, с. Подать съ пахатной земли. Та щоб дожать до ланового, ще копу дожинать пішла. Шевч.
Маляре́нко, -ка, м. Сынъ живописца, маляра.
Нава́бити Cм. наваблювати.
Підджигувати, -гую, -єш, гл. Подстрекать.
Позичайло, -ла, ж. Заимодавець, кредиторъ; ростовщикъ. К. (Желех.).
Потрюхикати, -каю, -єш, гл. Потрусить мелкимъ шагомъ? От потрюхикав собі віл помалу. Чуб. II. 154.
Розшахвувати, -вую, -єш, гл. Расточить, промотать.
Слимуж, -жа, слимужка, -ки, слимуш, -ша, м. = слимак 1. Вх. Зн. 64. Вх. Пч. II. 28. Шух. І. 22.
Тма, тми, ж. = тьма. Мав велику тму ангелів. Гн. І. 16.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТОГНІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.